?

Log in

No account? Create an account

Байкал – це мрія, але досяжна

Оригінал розповіді тут

Інколи в людині прокидається непереборне почуття, яке манить у великий світ. Отож не дивуємося, коли чуємо про існування тих, хто підкоряє неприступні гірські вершини, океанські глибини ризикуючи життям.

А є люди, які беруть в кишеню декілька гривень (а то й без них), вкидають кілька лахів в наплічник і виходять на трасу, аби зупинити авто. В народі їх називають автостопниками. Бажано не плутати їх з людьми, які зупиняють машини і їдуть за гроші (в атостопному сленгу – “тюлені”, за ліниво припідняту руку). Автостоп – в основному безкоштовне пересування засобами попутного транспорту.

Печерне життя Кападокії

У Кападокiї люди донинi живуть у печерах, але вже iз
холодильниками i мiкрохвильовками

…В’їхавши у турецьке мiсто Гюреме у Кападокiї, здавалося,
потрапив у химерний край. Замiсть будинкiв скрiзь лише однi
печери. Донинi у цьому печерному мiстi перших християн
живуть люди, взявши у свої древнi домiвки трiшки досягнень
цивiлiзацiї: над печерами висять саталiтарнi антени, увечерi
за шторами у вiкнах-отворах спалахує електричне свiтло, авто
заїжджають у печери-гаражi.
Оригінал розповіді тут

Ми вирішили поїхати в сторону величного храму бога сонця Митри в Гарні, він був побудований в часи Ісуса Христа, зовні він нагадує грецькі храми з колонами і антиком. Далі наш шлях лежав у Герхард, який є чудом створеним людськими руками в ІV столітті. Храм збудований в монолітній скелі, має три поверхи, в середині протікає повноводний струмок. В атмосфері храму відчувається дух тисячоліть.
А тепер загадка. Яка це країна? Це не Італія і не Греція, навіть не Франція. Це – Вірменія! Отак дійсно, ця невелика країна, в якій знаходяться історичні пам’ятки, про які багато країн можуть тільки мріяти. Практично стільки ж пам’яток і в Грузії та Азербайджані. А кількості пам’яток Сирії, Туреччини та Ірану може позаздрити будь-яка європейська країна.

Танзанія та Занзібар

Оригінал розповіді знайдете тут

Почалося все з приємної і одночасно дуже корисної несподіванки. Зовсім випадково, я і Джема (дівчина Роба, одна з тих, хто приїжджали на Новий Рік до Львова) купили квиток на той самий літак. Роб сказав Джемі, щоб вона про мене попіклувалася, а вона, на відміну від мене, таки знала куди ми летимо. Я ж був без найменшого поняття. Перед від’їздом навіть не встиг туристичний довідник прочитати як належить. Добре що зробив всі прививки і почав пити таблетки від малярії. Перше потенційно цікаве і нове відчуття оминуло мене повністю. Не відчув ніякої побічної дії від вживання мефлоквіну. Ні депресії, ні параної. Аж було нецікаво.

Туреччина, околиці Анталії

http://www.mandry.org/?p=584

Анталія – велике місто з купою людей та багатоповерхівок. Тому не довго думаючи Анталію проїхали транзитом: автобус з аеропорту на автобусну станцію і автобус до поселення Olimpos.