?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry


Мармароші (Мармароський хребет на кордоні з Румунією) давно були для мене чимось бажаним і незвіданим, збиралась туди двічі , і все ніяк не складалось.

А тут чотири дня вихідних (01.05.09-04.05.09 ), нормальні прогнози і компанія в повному зборі – то ж їдемо!
В 6.30 ми виїхали зі Львова, десь о 9-й приїхали в Франківськ- збираю речі, пакую рюкзак, сноублейди , черевики… ох і важкенький, але жага покататись на Мармарошах бере своє.
Однак, відмовили Романа брати довгі лижі, вирішили що в хлопців будуть одні лижі і черевики на двох, бо інакше рюкзаки просто будуть не підйомні а йти далеко.
Питаю чи всі взяли паспорта, так а де мій? А мій, а мій у Львові, але є закордонний паспорт- народ починає хвилюватись чи нас пропустять оскільки- я,як керівник групи, веду людей в прикордонну зону з закордонним паспортом. Але геть всі сумніви, саркастичні відкуки про лижі, сідаємо в машину і їдемо в с. Ділове, на заставу.
На місці покликали чергового застави, я зібрала паспорта і до начальника.
-А вы руководитель группы?
-Так
- А в Карпатах уже были? Есть маршрутный лист?
-Так, авжеж, обходили всю Чорногору, ось тепер досліджувати ці краї- посміхаючись відповідаю я.
-Делать вам нечего! Вот ваш пропуск- в Румынию не заходить и при выезде с пограничной зоны сообщить нам.
Фух, ну все! За пів години ми щасливі володарі перепустки в прикордонну зону.
Тільки о 16-й вирушаємо, йдемо нижньою дорогою вздовж потока р.Білий, чудова серпантинна дорога, гарні краєвиди і нікого, абсолютно нікого .
О 19-й годині знайшли милу галявину з хатиною, з видом на Мармароський хребет- ну майже як Альпи!

Читати далі