?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Оригінал розповіді тут

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК (1662, 252,7 т.м.)

До 1962 р. мав назву Станиславів, так його дехто називає і по сьогодні. Розташований у межиріччі Бистриці-Надвірнянської (зі сходу) та Бистриці-Солотвинської (із заходу). Є центром Прикарпаття, тому з нього, практично, можна потрапити в усі туристичні та відпочинкові місця Прикарпаття. Місто засновувалось як фортеця у 1662 р. польським маґнатом А. Потоцьким і назване в честь його сина Станіслава, на місті села Заболотова. 7 травня 1662 року місто отримало Маґдеберзьке право й ця дата вважається датою його заснування. Через місто проходили основні торгові шляхи зі Львова до Дунаю. Станиславів розбудовувався в стилі Ренесансу як “ідеальне місто”. Це видно в плануванні його середмістя, його храмах та кам’яницях. В 1772 р. місто попадає під владу Австрії, у 1867 р. – Австро-Угорщини. У його розвиток зробили внесок українці, поляки, вірмени. Поштовх розвиткові дала побудова залізниці у 1866 р. Яка відіграє важливу роль і тепер. В 1906 р. відкрита українська ґімназія. У січні – травні 1919 р. місто було столицею новопроголошеної Західно Української Народної Республіки (ЗУНР). Тут бували й працювали: І. Франко, М. Грушевський, Б. Лепкий, М. Коцюбинський, Д. Січинський, М. Рильський, Є. Коновалець, Д. Вітовський, С. Петлюра, С. Бандера.

Головні виїзди із міста:
- на північ (Галич, Рогатин, Перемешляни) та південь (Надвірна, Яремче, Рахів)– А265 ;
- на захід (Долина, Стрий) та південний-схід (Чернівці) – А270;
- на схід – А268 до Кам’янця-Подільського

На трасу А 265 до Галича можна вийти від ратуші (пл. Ринок) по вул. Галицькій, яка йде на північ. Вул. Галицька закінчується роздоріжжям, направо по А265 (Галич, Рогатин) та прямо по А270(Калуш, Долина). Транспорт: весь який їде у мікрорайон “Пасічна”. Що їде по вул. Галицькій до перехрестя з вул. Тролейбусною, далі у міського транспорту різні напрямки маршруту. Автобуси: №13 – до перехрестя; тролейбуси: №1, 4, 5, 6, 7, 8; маршрутки, що їдуть до “Пасічної”, а це №1т, 6т, 22, 25, 25а, 69, 70, 71, 83, 85, .
На трасу А 265 до Надвірної, та до Чернівців можна потрапити вулицею гетьмана Мазепи, що також розпочинається від ратуші (пл. Ринок) і проходить на південь. Або можна рухатися вулицею Є.Коновальця в напрямку до аеропорту. Транспорт – маршрутки №1т, 6т, 25, 70, 71, 83, 85 (казати, щоб зупинилися поближче до дороги, що веде в аеропорт).

На трасу А 270 та А268 можна потрапити зі “стометрівки” (майдану Незалежності – головної вулиці міста) на схід, або по вулицях Незалежності, Тисменицька. Перед м. Тисмениця дорога розходиться на схід А268 та південний-схід А270. Транспорт: з вокзалу маршрутками чи тролейбусом № 2, виходити на вул. Юності або біля четвертої автостанції (АС-4) (вона знаходиться з протилежного боку вулиці).

Залізницею можна потрапити до Львова, Києва, Тернополя, Чернівців, Рахова, Москви, Санкт-Петербургу, Мінську, Бресту (поїзди). Дизелями до: Делятина, Рахова, Коломиї, Моршина, Ходорова. Залізничний вокзал із головним автовокзалом розташовані в одній будівлі. Вокзал є пам’яткою архітектури XIX ст. і знаходиться на пл. Привокзальній. З вокзалу їздять тролейбуси: № 1, 2, 3, 8, а також практично всі маршрутки. Ціна проїзду в автобусі/тролейбусі – 40 коп., а в маршрутках – 60 коп. Вокзал знаходиться в 10 хвилинах ходи від центру.

Слід відзначити, що Івано-Франківськ не є великим містом і його можна пройти вздовж за 2 – 2,5 години. Центр в межах 30 – 40 хв. Планування Франківська дійсно можна назвати універсальним, бо з однієї точки за невеликий час можна потрапити туди куди треба. Таксі в Франківську коштує по місту від 5 до 10 грн., як захочуть більше не ведіться. Особливо нахабні приватні таксисти, радіо-таксі беруть тільки за кілометраж, і їх також багато на вокзалі.

Місто відноситься до середнього рівня кримінальности в порівняні зі кримінальним Львовом (найбільше проявляється в спальних районах).
Місто насичене масою маґазинів, кафешок, піцерій, барів, комп’ютерних клубів (Інтернет/ігри). Усе найцікавіше, що може бути, знаходиться в центральній частині міста. Тусовки: біля ратуші, на “стометрівці”, неферів біля вічевого майдану, комп’ютерний клуб “Поптал” на вул. Князя Романа (як іти від ратуші по вул. Мазепи).
У Франківську народилось чимало відомих українських письменників, поетів, художників, фотографів прогресивних течій. А про Станіславський драмтеатр (вул. Незалежності, 42) позитивно відгукувалось чимало гостей, в якому практично завжди проходять вистави.
Міська лікарня знаходиться по вул. Матейка (№ 85 маршрутка бічна вулиць Чорновола та Коновальця), обласна на “Пасічній”.

Відкрився великий магазин книжок “Буква” (вул. Незалежності, 44), також на “стометрівці” – “Букініст”, та на Вічевому майдані “Українська книга”; в якому можна купити нові видання прогресивної української літератури, такі як Андрухович, Іздрик, часопис “Четвер”, “Ї”.
По вул. Т.Г. Шевченка та паралельним Гетьмана Мазепи, В. Чорновола можна потрапити до міського парку та міського озера. Міліцейські загони патрулюють нічне місто. Виходять на патрулювання приблизно у 17-18 год. (зимою) та 19-20 год. (літом). Інше населення, окрім гопів – пасивне.

Місця для ночівлі на природі можна знайти всюди за Івано-Франківськом, якщо в палатках. У Пд-Зх частині “Пасічної”, за межами міста (поза містом), знаходяться озера, якщо пройти далі починається ліс. Це місце зветься “Дем’янів Лаз”. З нього розкривається чудова панорама на місто. Бистриця-Солотвинська розділяє місто на “Пасічну” та іншу частину Івано-Франківська. Вздовж річки знаходиться лісосмуга. В районі залізничного мосту знаходиться поселення циганів. За межами мікрорайону “Каскад” знаходяться Вовчинецькі пагорби, попри які течуть і зливаються в одну три річки – Бистриця-Надвірнянськва, Бистриця-Солотвинськоа та р. Ворона (з м. Тисменниця). Це затишні місцевості, де ще можна половити рибу. Найдешевші готелі – в центрі радянський сталінської будівлі готель з непрацюючим ліфтом (недалеко від ратушної площі), потім кімнати відпочинку на вокзалі і готель для дальнобійників – він знаходиться так, від вокзалу переходити під путями на іншу сторону (в завокзалля) і там трохи пройти приватним сектором. Таксисти на вокзалі знають цей готель.

Франківський пивний завод XVII ст. занепав (ще на початку 1990-их був дієздатним) і тепер його розвалено. Тому місто не має вже власного пива, окрім “Калушського”, яке везуть з Калуша. У всіх маґазинах можна придбати усі українські сорти пива. Ціна яких становить від 1,50 грн.. за 0,5 л світлого та до 2,50 грн.. Більш-менш доброго. У кафешках світлі сорти від 2,50 грн. і до дорожчих 3,50 грн. (в більшості).

Цікавими пам’ятками є:
- парафіяльний костел, 1672-1703 рр., арх. Ф. Корассіні, К. Беноне. Найдавніша споруда Івано-Франківська виконана у стилі бароко з елементами ренесансу. Фамільна молельня та усипальниця родини Потоцьких. Тепер – художній музей з переважанням творів сакрального мистецтва (майдан А. Шептицького);

- вірменська церква, 1742-1762 рр., зразок зрілого бароко. Багатий інтер’єр прекрашений скульптурами М. Полейовського, фрески Я. Солецького. Нині – Свято-Покровительський собор УГКЦ. (вул. Врменська);

- єзуїтський костел, 1753-1763 рр., арх. С. Потоцький, Х. Дальке. У стилі бароко. Після припинення діяльності єзуїтів в Австрії у 1774 р. використовувався кількома конфесіями. Високомистецький іконостас роботи Ю. Макаревича, А. А. Манастирського, М. Сосенка (1901). (майдан А. Шептицького);

- єзуїтський колеґіум, 1744 р., у стилі бароко. Від 1784 – державна ґімназія, одна з перших на території України. Тут навчалось багато українських письменників. Нині – морфологічний корпус Медичної академії (майдан А. Шептицького);

- головний корпус Медичної академії, кін XVII ст. в стилі пізнього бароко (початок вул. гетьмана Мазепи);

- ратуша, 1929-1935 рр., арх. С. Треля. В стилі конструктивізму. Це четвертий варіант споруди, попередні (1666, 1695, 1871) – горіли, руйнувалися війнами. Найвищий будинок старого міста – 49,5 м. Тепер в споруді краєзнавчий музей (пл. Ринок).
Що правда це не весь перелік цікавих і цінних місць міста, їх можна побачити тільки прогулявшись старою частиною міста.

В порівнянні з великими містами України Франківськ дешеве місто у всіх проявах, на базарах можна купити трохи дешевше ніж в магазинах. Продуктовий базар знаходиться в самому центрі міста – на перехресті вул. Галицької та Дністровської. Також місто відоме своїм “П’яним базаром”, на якому можна знайти усе, окрім їжі (хоча смажене насіння соняшника продають скрізь), від Second Hend’у і старих господарських речей і до турецьких та китайських підробок одягу. До нього можна потрапити ходою по вул. Новгородській, яка є протилежною до вул. Дністровської.

Альпіністський клуб “Карпати” знаходиться на вул. Галицька, перед п’ятиповерховим будинком №64 і навпроти музичної школи №2. Транспорт увесь, що їде на Пасічну. Тролейбусами виходити на зупинці “кінотеатр Княгинен”, далі йти прямо в бік Пасічної. Збираються в середу о 19 годині. Туристичні магазини знаходяться на вул. Богдана Лепкого 31, турмагазин “Екстрім” на вул. Галицькій, лижний магазин “Арсенал” на вул. Шевченка.

Барди збираються в центрі на “сотці” під вечір в хорошу погоду.
В місті діють вже згаданий художній музей, також краєзнавчий музей (пл. Ринок, 1), літературний (вул. Богдана Лепкого, 27), теологічний (вул. Карпатська, 15), освіти Прикарпаття (вул. Т. Шевченка, 57).

Студенти навчаються в Прикарпатському державному університеті, в Інституті нафти та газу, Теологічному інституті, Медичній академії.

Склав Ярослав: SFW_11@mail.ru