?

Log in

No account? Create an account

http://www.mandry.org/

"Мандри": туристичний путівник по всьому світу. Для мандрівників та любителів пригод! Якщо вас цікавлять подорожі, то вам сюди. Тут ви зможете знайти багато цікавої та корисної інформації про найрізноманітніші мандрівки по всьому світу, почерпнути щось для себе, дізнатися про те, що давно шукали. Знайти однодумців, котрі, як і ви невпинно прагнуть до пригод. Та що найважливіше, на www.mandry.org ви зможете поділитися своїми враженнями від побаченого та прожитого у ваших подорожах!

Індонезія

Ми летіли за наступним маршрутом Львів-Стамбул-Абу Дабі (Емірати)-Куала Лумпур (Малайзія) – Соло (Індонезія). Перші два перельоти Turkish Airlines, решта Air Asia. Вартість квитків туди і назад близько 900 USD з особи.

В Turkish Airlines все так як в рекламі, “feel like a star”, смачна їжа, пледики, вино та пиво. Air Asia все значно простіше, їжа несмачна, води 100 мл на особу. Все решта можна докупити.
Маршрут був обраний так, щоб відвідати і Малайзію. Якщо летіти лише в Індонезію, то варто пробувати летіти напряму з Стамбулу на Джакарту (столиця Індонезії). Виїде швидше і можна уникнути ряду проблем під час транзитних перельотів. Головним застереженням є бюджетні авіалінії, в нашому випадку Air Asia, які не мають послуги транзиту. Коли вертались назад, Куала Лумпур – Абу Дабі чудом попали на літак. Нас відмовлялись пускати через відсутність арабської візи, яка нам була потрібна для того щоб вийти за паспорт контроль і взяти свій багаж. Оскільки компанія не транзитна – то послуги перекидання нашого вантажу на турецькі авіалінії вони надати не могли. Нас врятувало лише те, що ми з п’ятої спроби попали на мудрого менеджера і він передзвонив (мабуть) в аеропорт Абу Дабі , який подбав про наші речі сам. На останніх хвилинах ми бігли на реєстрацію, в душі надіючись що рюкзак з ракушками і пару живих орхідей якось не помітять.

Читати далі

“Gorgany Race 2010 “

Adventure Race “Gorgany Race” will take place on 12-13 June 2010 in the mountain region “Gorgany” in the Ukrainian Carpathian Mountains.
Time: 30 hours, non-stop.
Teams: from 2 till 4 persons.
The race will be held in the following classes:
“TREK” (Trekking/running, orienteering, rope activities)
“BIKE” (Mountain biking/cycling, trekking/running, orienteering, rope activities)
Website: http://www.gorganyrace.com/en/

Мармароші (Мармароський хребет на кордоні з Румунією) давно були для мене чимось бажаним і незвіданим, збиралась туди двічі , і все ніяк не складалось.

А тут чотири дня вихідних (01.05.09-04.05.09 ), нормальні прогнози і компанія в повному зборі – то ж їдемо!
В 6.30 ми виїхали зі Львова, десь о 9-й приїхали в Франківськ- збираю речі, пакую рюкзак, сноублейди , черевики… ох і важкенький, але жага покататись на Мармарошах бере своє.
Однак, відмовили Романа брати довгі лижі, вирішили що в хлопців будуть одні лижі і черевики на двох, бо інакше рюкзаки просто будуть не підйомні а йти далеко.
Питаю чи всі взяли паспорта, так а де мій? А мій, а мій у Львові, але є закордонний паспорт- народ починає хвилюватись чи нас пропустять оскільки- я,як керівник групи, веду людей в прикордонну зону з закордонним паспортом. Але геть всі сумніви, саркастичні відкуки про лижі, сідаємо в машину і їдемо в с. Ділове, на заставу.
На місці покликали чергового застави, я зібрала паспорта і до начальника.
-А вы руководитель группы?
-Так
- А в Карпатах уже были? Есть маршрутный лист?
-Так, авжеж, обходили всю Чорногору, ось тепер досліджувати ці краї- посміхаючись відповідаю я.
-Делать вам нечего! Вот ваш пропуск- в Румынию не заходить и при выезде с пограничной зоны сообщить нам.
Фух, ну все! За пів години ми щасливі володарі перепустки в прикордонну зону.
Тільки о 16-й вирушаємо, йдемо нижньою дорогою вздовж потока р.Білий, чудова серпантинна дорога, гарні краєвиди і нікого, абсолютно нікого .
О 19-й годині знайшли милу галявину з хатиною, з видом на Мармароський хребет- ну майже як Альпи!

Читати далі
img_0998 Доволі незвично почалося наше знайомство з Брюсселем… Вийшовши із шумного вокзалу в місто, ми наштовхнулися на скульптуру киці-велосипедистки в рожевому топі й коротеньких чорних шортах. Оминути таке привабливе створіння без фото на згадку не стало духу. Відірватися від фотосесії змусив гучний барабанний бій. Читати далі

Наша кнопочка!

Мандри: туристичний путівник


Пригоди у Єгипті

Оригінал розповіді

Оперативна інформація з місця подій

Vse klasno. Guljayemo po Cairo. Kupa mashyn ta ljudej. Vsi jizdjat jak hvori na holovu. Na mashynah i na oslykah.
Teplo, palmy. Jimo mandarynky ta polunyci. Kurymo kaljan. She ne jily kebab – bagato chogo shche ne vstygly poprobuvaty. Vchymo arabsku:-) Romko vzhe vmije chytaty dejaki cyfry. Skoro zmozhemo torguvatysja na bazari:-)
Guljaly po piramidah. Cikavo ale bagato turystiv.
Zavtra vnochi probujemo vyjihaty na pivden.
Tam she teplishe…

Деякі життєві поради та враження від Єгипту

По Єгипту дуже просто подорожувати. Надзвичайно приємні та доброзичливі люди. Завжди допоможуть. Завжди доброзичливі посмішки навколо – спросто супер.

Майже всі говорять англійською, тому справді легко можна знайти собі щось поїсти, поселитися у готельчик, сісти у потрібний автобус і поторгуватися на базарі.

Проживання:

В Каїрі запросто можна знімати кімнату в готельчику на двох за 60-70 єгипетських фунтів (приблизно 55-64 гривні). Це зі сніданком. Рекорд був в Луксорі – 20 фунтів за двох. Також зі сніданком. Тільки не забувайте, що перед тим як поселитися треба поторгуватися. Хвилин 15 мінімум. Якщо не любите торгуватися, то в Єгипті буде вам важко. За все прийдеться платити в 2-10 раз дорожче ніж воно насправді коштує.

Поняття “це коштує стільки то” в єгиптян не існує. За що вторгуєте, за те і купите. Так що, good luck:-)

Фотозвіт мандрівки

Оригінал розповіді тут



Про Музей Ракетних Військ Стратегічного Призначення (МРВСП) я почув одразу, як почав цікавитися темою ракетних шахт. І цей обєкт вражав навіть одним тільки своїм задумом: діючу ракетну базу з усім озброєнням, підземеллями та пусковими установками перетворити на музей. В дитинстві, дивлячись в новинах по телевізору на сюжети з роззброєння, паради до дня перемоги чи інші подібні матеріали я з захопленням спостерігав за величчю та загадковістю довжелезних, з тупим носом хробакоподібних тягачів-ракетовозів і думав: «Цікаво, а шо там всередині?». Почувши про музей я одразу ж заразився думкою відвідати це унікальне місце, і хоча воно далеко від Львова, але ж все таки в Україні! Скажу так: то шо ми там побачили – в десятки разів перевершило всі наші сподівання, все шо на фото, все шо писалося у звітах. Музей виявився справжнім. В тому сенсі, шо являв собою діючу ракетну частину яка багато десятиліть несла бойове дежурство, але тепер повністю відкриту для широкого загалу. Це, на відміну від інших, європейських музеїв, його великий плюс. Наприклад в відомому Музеї Авіації, шо в Сіетлі, всі літаки хоч і справжні, але представлені як експонати, за межами їх звичного середовища. І як і більшість подібних музейних речей вони є мертві.
Оригінал розповіді тут

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК (1662, 252,7 т.м.)

До 1962 р. мав назву Станиславів, так його дехто називає і по сьогодні. Розташований у межиріччі Бистриці-Надвірнянської (зі сходу) та Бистриці-Солотвинської (із заходу). Є центром Прикарпаття, тому з нього, практично, можна потрапити в усі туристичні та відпочинкові місця Прикарпаття. Місто засновувалось як фортеця у 1662 р. польським маґнатом А. Потоцьким і назване в честь його сина Станіслава, на місті села Заболотова. 7 травня 1662 року місто отримало Маґдеберзьке право й ця дата вважається датою його заснування. Через місто проходили основні торгові шляхи зі Львова до Дунаю. Станиславів розбудовувався в стилі Ренесансу як “ідеальне місто”. Це видно в плануванні його середмістя, його храмах та кам’яницях. В 1772 р. місто попадає під владу Австрії, у 1867 р. – Австро-Угорщини. У його розвиток зробили внесок українці, поляки, вірмени. Поштовх розвиткові дала побудова залізниці у 1866 р. Яка відіграє важливу роль і тепер. В 1906 р. відкрита українська ґімназія. У січні – травні 1919 р. місто було столицею новопроголошеної Західно Української Народної Республіки (ЗУНР). Тут бували й працювали: І. Франко, М. Грушевський, Б. Лепкий, М. Коцюбинський, Д. Січинський, М. Рильський, Є. Коновалець, Д. Вітовський, С. Петлюра, С. Бандера.
Оригінал розповіді тут

Тривав другий місяць експедиції.* Ми вертаємось до дому, а на нашому шляху – ще одна нова країна…

Просто Лаос

Розставання на Меконзі
Першу після Банкоку ніч ми провели в поїзді, що прямував до кордону з Лаосом. Таким чином, ми, фактично, економили один день. Третій клас таїландських вагонів можна порівняти з вагонами наших електричок – спати там так само незручно. Мало місця, весь час горить світло та ще й діти плачуть – я не міг дочекатись ранку.
Аж перед самим кордоном я згадав, що в маю ще дві не підписані листівки, тож підписав їх швиденько, приліпив, куплені завчасно, марки, але от біда – ніде не було поштової скриньки щоб ті листівки вкинути. З поштою завжди якісь проблеми – в Індії не було нормальних листівок, в Малайзії не працювали автомати, що продають марки, в Таїланді закінчувались марки якраз коли підійшла моя черга, листівки ж з Непалу просто-напросто не дійшли до адресатів… Та зрештою викрутився – купив булочку в магазинчику, що був поряд і попросив продавця, при нагоді, відправити листівки.